Кисневі концентратори, також відомі як домашні концентратори кисню з молекулярним ситом або портативні концентратори кисню, засновані на принципі адсорбції при зміні тиску (PSA). Використовуючи повітря як сировину, вони не потребують добавок. При підключенні до джерела живлення при кімнатній температурі молекулярне сито адсорбує аміак та інші гази, відокремлюючи від повітря кисень із чистотою 93% ± 3%. Вони доступні в ємностях 1 л, 3 л, 5 л і 10 л залежно від максимальної швидкості потоку кисню за хвилину.
У 1886 році брати Брін розробили процес виробництва кисню Брін і запустили перший промисловий кисневий концентратор з розділенням повітря. На початку 20 століття низькотемпературні-концентратори фракціонування кисню стали основним промисловим обладнанням для виробництва кисню. Портативні кисневі концентратори пережили невелике відродження в цей же період. У середині-–-кінці 20-го століття було випущено кисневий концентратор із подвійною дією Med-Ox Duo Par-, що поклало початок мініатюризації та цивільному застосуванню кисневих концентраторів.
Технологія кисневих концентраторів зосереджена на інтелектуальній адсорбції при зміні тиску (PSA) і вакуумній PSA, причому продукти ітерують до портативності та низького енергоспоживання. Вони широко використовуються в медицині та охороні здоров'я (домашня киснева терапія), промисловому виробництві (обробка металу), а також у новій енергетиці та сферах захисту навколишнього середовища.